GrAndSE's blog

Компанії та люди

Опубліковано: 2009-06-23 01:24:30

Work Останні два роки я не працював у великих колективах - заробляв собі на життя то фрілансом, то роботою в невеличкій команді. Хоча починав свій робочий шлях я ще в роки навчання в університеті в рамках лабораторії дистанційного навчання того ж самого університету. І ось тепер вже третій місяць працюю у досить великій компанії, де наш дивізіон хоча й не може боротися за звання найбільшого, однак все ж таки за чисельністю практично досягає кількості в півтори сотні співробітників. При цьому обслуговує більше 50 тис. абонентів. І знову ж скажу, що це не найбільший за чисельністю та абонентською базою дивізіон.

Навіть тих трьох місяців, що я працюю в цій компанії мені вистачає для порівняння з тими двома роками, що я провів в межах університетської лабораторії. І що не дивно, я знайшов стільки спільних рис. Ось наприклад анкетування співробітників, з метою оцінки їх ступеня лояльності компанії, настроїв, побажань і т.д. Перше ж питання в цій анкеті викликало в мене посмішку своєю шаблонністю для подібних структур. Виглядає воно приблизно так: "Чи дає Вам компанія А можливості для професійного розвитку та самореалізації?" Ось відповідь на це питання я й вирішив написати

Що ж таке велика компанія?

Розмір компанії, на мою думку, характеризується не стількі кількістю штатних одиниць, клієнтською базою та щомісячними доходами/бюджетами. В першу чергу, це ідеологія системи управління.

Кожна велика компанія складається з декількох відділів, між якими в переважній більшості випадків встановлено досить нетривіальні зв'язки. З першого погляду, ці підрозділи є автономними та виконують кожен свої завдання. Якщо ж зануритись трошки глибше, то стає очевидним, що підрозділи залежать один від одного, а в деяких випадках дублюють одні й ті ж функції. Прикладом може слугувати бугалтерія: управління всіма грошовими потоками виконується саме тут, однак в кожної функціональної одиниці є свої органи (хоча іноді й тимчасові - виникають з одного або декількох представників відділу на той період часу, коли необхідно проводити роботу з грошовими потоками) для планування витрат та оцінки прибутків від діяльності.

Ось так ми перейшли до такого важливого аспекту великих компаній, як планування. Без нього тут нікуди не подітись. Всі витрати, заходи, прибутки мають бути пропрацьовані раніше. І нічого серйозного, що йде поза планом бути не може. Зрозуміло, що такий підхід - не побажання, а вимога для нормального існування компанії. Якщо цій великій структурі не буде надано достатнього імпульс та буде відстуній єдиний вектор руху, то якщо не одразу ж, то під час зустрічі з першою ж перешкодою частини структури будуть відпадати, йти іншим шляхом та в іншому напрямку. Без геніального керівника-координатора на таку компанію очікує крах.

Знову ж таки, згадав ще один аспект роботи в великих структурах - керівників-координаторів, тобто менеджерів. Не менеджерів з продаж чи по роботі з клієнтами, як іноді гордо називають продавців в невеликих крамницях :), а саме менеджерів, як головних адептів культу структури керування підприємством. У кожному підрозділі є свій верівник, або декілька керівників, що відповідають за виконання тих чи інших функцій та підпорядковуються керівнику відділу (чи заступнику директора, відповідному менеджеру, це вже як називати цю посаду - суть завжди однакова). Всі працівники відділу в першу чергу підпорядковуються своєму прямому керівнику та керівнику підрозділу, але й перед іншими менеджерами носа задирати не можуть, оскільки для того щоб підкинути працівнику роботи достатньо навіть усного побажання від достатньо вагомої фігури.

Хоча за регламентом будь який наказ, не від прямого началника, має йти в письмовій формі, та ще бажано через офіціну переписку за згодою керівника. А з великими задачами нехтувати цим правилом глибоко заборонено. Якщо не заборонено правилами в компанії, то слід зробити заборону для самого себе виконання великих за обсягом робіт лише за усним побажанням непрямого керівника і нехтувати цим правилом тільки тоді, коли хочете нажити собі проблем та пригод.

Чому так жорстко? Тому що структура зв'язків завжди є нетривіальною. Кожному підрозділу та відповідно його менеджерам, притаманний власний погляд на ту чи іншу проблему, одні й ті ж самі завдання для них мають різний пріорітет та виконані мають бути по різному. І що головне, кожний керівник не хоче бути крайнім та втратити своє тепле місце. Тому для будь-якої великої компанії характерною рисою є, велика кількість наказів, службової переписки та наявність каналів зв'язку для цієї переписки. Я не можу уявити, скільки ресурсів витрачалось для бумажної переписки до появи електронної пошти, якщо мені на корпоративну скриньку щоденно приходить не меньше десятка листів, а під час вирішення тих чи інших питань кількість листів маоже збільшуватись в декілька разів.

Це не повний перелік рис, характерних для компаній такого масштабу. Думаю, що нічого нового я не написав та не відкрив, однак вважаю, що й нагадати всім про них зайвим не буде.

Компанії та люди

З вищесказаного стає зрозумілим, як компанія буде ставитись до індивідуального розвитку її працівників. Якщо розвиток працівника не суперечить цілям компанії та не йде в розріз зі стабільним існуванням її структури, то компанія цьому розвитку заважати не буде. Однак і сприяти йому теж не буде.

Не дарма ж популярним висловлюванням є висловлювання про старого коня, який нічого не зіпсує. Ви бачили влеикі, які б прагнули кардинальних змін та нововведень? Я особисто ні. Кожне нове впровадження має йти через ланцюжок керівників, має бути затверджене на кожному рівні, і жодним чином не суперечити структурі та цілям компанії. Фактично головним фільтром для нововведень є небажання керівників втрачати свої місця, відхилятись від наміченого курсу розвитку, затвердженого в місячних, квартальних та річних планах, брати на себе відповідальність. І не тільки керівництва, а й рядових виконавців.

Чому так? Тому що, компанія як структура, чхати хотіла на добробут кожного окремого працівника, новітні технології, розвиток науки, гуманізм, морально-етичні цінності. Точнісінько так само, цій структурі несуттєвим є комфорт та потреби клієнтів. Клієнти - ресурс, що використовується для отримання всього необхідного для збереження, зміцнення та росту внутрішньої структури компанії. Співробітники - інструмент для обробки клієнтів та матеріал для побудови структури. Не більше.

Всі заходи для утримання клієнтів та працівників - рефлекторні відповіді організму на зовнішні подразнення, в основі яких лежить інстинкти самозбереження та накопичення маси.

Тому ідеальною складовою частиною такого механізму є елемент, якого не цікавлять власні потреби та потреби компанії. Він взагалі не має потреби думати та вирішувати, а має тільки виконувати вказівки отримані від керівництва, що в рамках даної метафори є нервовою системою.

І повірте мені, завжди буде велика кількість таких виконавців. Вони з головою занурюють в рутинну роботу, без задоволення, зацікавлення, отримуючи від цього дискомфорт, однак ніколи добровільно не змінять своє робоче місце. Реакції невдоволення керівництвом, бажання нововведень та покращення умов праці є контрольовани з боку керівництва компанії. Тобто це лише надані керівництвом віртуальні права, що дозволяють людині не вратити розум, відчути своє значення в рамках системи. Однак жодне з цих коливань не може призвести до кардинальних змін та відходу від наміченого раніше плану і тим паче не вплине на основні цілі компанії.

Організму вигідно, щоб його клітини працювали синхронно та злагоджено. Тому дозволяються контакти між працівниками, деяка неформальність на робочому місці, корпоративи. Тим же цілям слугує й можливість обміну невдоволенням політикою компанії та керівництвом. Все це робить колектив сплоченим в рамках робочих задач.

І не кажіть, що я перебільшую - все саме так і є. Як Ви думаєте, чи добре це саме для Вас?

Навіщо ж тоді працвати в таких компаніях?

Попри всі перешкоди, що можуть стати на заваді для самореалізації працівників в рамках великих компаній, працювати в них можна. Не лише й можна, а від цього можна отримати користь. Як?

По-перше, тут можуть з'являтись дуже цікаві задачі за специфікою та масштабом. Наприклад, за декілька років фрілансу та роботи невеликими командами, я не бачив і десятої частини того устаткування, з яким доводиться працювати тепер. Тепер же з наступного місяця буду дуже тісно працювати з БД SyBase, що буде встановлено на сервері Hewlett Packard з двома процесорами Xeon (сумарно 8 ядер) та 18 Гб оперативної пам'яті. До цього, я такої машини взагалі не бачив, не те щоб працювати з нею. Та й про SyBase тільки чути міг. Та й взагалі тепер всі задачі обертаються навколо систем з високим рівнем навантаження. Тут і робота з реплікаціями БД, проксюванням і багатьма іншими завданнями з якими я не стикався і міг би ніколои не зіткнутись. Корисно це меня в професійному плані? Звичайно. Цікаво? Не завжди, оскільки поряд з цікавими чи новими для мене завданнями є маса рутинних справ, однак відсоток цікавого для мене відносно всієї роботи значно зріс.

По-друге, ціна великих компаній в Вашому резюме є більшою, ніж маленьких та нікому невідомих. Частково й тому, що перелік професійних навичок в багатьох випадках зростає. Частково тому, що компанія має певне ім'я. Частково тому, що Ви отримуєте навички роботи в колективі.

По-третє, ті самі навчики роботи в колективі. Так вже сталось, що в багатьох випадках один в полі не воїн, тому такі навички стануть корисними. Якщо Вас цікавить створення власної компанії в перспективі, і Ви впевнені, що більше не будете працювати як співробітник компанії, то у Вас є можливість подивитись з середини, як працює організаційна структура компанії, відчути на собі переваги та недоліки методів управління, якими користується компанія.

В-четверте, великі компанії залишають простір для кар'єрного росту. Для багатьох, це значна перевага. Їм це приємно та цікаво. Та й взагалі, більшість великих компаній в результаті планування є стабільнішими в плані утримання працівників, своєчасних виплат зарплатні, дотримання законодавчо затверджених норм. Та й ресурсів для роботи зазвичай вистачає. Отже з цього боку проблем зазвичай не виникає. Якщо ж Ваші цілі не будуть суперечити курсу розвитку компанії, то у Вас є всі шанси для того, щоб працювати комфортно, отримувати підвищення як зарплатні так і нові посади.

Так що лякатись роботи в великих компаніях та колективах не слід. Скажу навіть більше - деякий досвід роботи в масштабних підприємствах, проектах є корисним чи навіть необхідним, більшості людей. Слід просто розуміти, що від Вас очікують, розуміти, навіщо це потрібно, яку користь Ви можете з цього отримати та коли необхідно змінити місце роботи, якщо це буде необхідно.